unique-neon: ↑
27.07.2026 14:47
То взагалі якісь чудеса, я за сезон десь 1000+ км всього накатую, не більше 2000 км. І задньої покришки вистачає лиш на 2 сезони.
► Кажу, як є... Може є різниця як саме і по чому кататись і на яких шинах починати

, бо якщо навіть на напів-сліках, то там і до 1000км можна недоїхати. Мої покришки Ви бачите за посиланням на цей Ардіс; там протектор дрібний та густий висотою... я вже і не згадаю, скільки там .мм, здається десь 3-4 не менше. Зараз передня шина, перекинута із заднього колеса практично лиса - залишки протектора лише по боках. На задній ще вгадується колишній малюнок розташування протектора... По доброму, ще років 5 тому можна було замінити, бо зараз десь як на швидкості попадаю на тверде, посипане придорожнім сухим "крупом" (пісок, земля, груз...), то відчуваєш себе серфером на гребені хвилі: головна і єдино-можлива задача - банально не впасти, а те куди ти їдеш і як саме - вже майже не контролюєш.
► Я раніше за 1000км за сезон теж катав (перші 4 роки так за "півторашку" накатував), з 23-го - аби 500-600км наїздити.
unique-neon: ↑
27.07.2026 14:47
Я маю дрібну травму поперека від станової тяги, протрузія імовірно, тим не менш навпаки перейшов на жорсткі сідла. Але привстаю на ноги при наїзді на будь-що. То ніби нічого, норм.
► У мене нестабільність двох поперекових хребців з частковим зміщенням, плюс там ще й остеохондроз 2 ступеня. Ну і для "поліровки" всього цього щастя ще й радикулопатія якоїсь там середньої важкості (без тривалої фіксації), хоча сідаю та встаю, якщо перед цим довго стояв або сидів, вже точно як в тому відео, що наш камрад виклав про "життя за 30",

тільки я ще поки що без криків то роблю, мовчки.
► Також весь грудний відділ хребта повністю в дрібних "вузлах Шмореля", так, що міжхребцевих дисків майже не видно на КТ/МРТ...
► Комплектне сідло до цього мого Ардіса мені подобалося по посадці, а спину рятувало те, що дана рама - трохи завелика для мого зросту: в самий-самий раз по максимуму, якщо вірити "ростовкам". В мене посадка на велосипеді відчутно з більшим кутом нахилу, з більшою опорою на руки, ніж зазвичай катаються на "гірняках"... Через це і "роги" додаткові вчепив, щоб мати більше варіантів хвату руля і руки не так забивались (взагалі, хотів і хочу собі "метелика", тільки якогось... можливо навіть кастомного - акуратного по розмірах, а не ті "рами" на яких при бажанні можна зручно спати лягати не перестаючи крутити педалі).
► Втулки і покришки - вирішують, а ще жорсткість і вага обода. Я з раннього дитинства катався на "Україні", "Десні"... 28-мі колеса, коротше кажучи, ще коли пересів з дитячого "Олімпіка" - одразу поліз "під раму" "Десни" - на рамі ще кататися не міг, ноги були короткі, але якихось "проміжних" "Аістів"/"Орльонків" - не признавав, бо великий обод, коли ти його крутнеш гарно - то таки є великий обод.
► Я до того, що коли "відчуваєш" жорстко колеса безпосередньо тілом, а не через "прокладку" всяких додаткових стиків - вилка-амортизатор, то можеш зусилля на педалях дозувати ну дуже тонко, знаходячи моменти де в процесі педалювання можна відпочивати при цьому не збавляючи швидкість. На хардтейлі, я вже не кажу за двопідвіс, навіть на гладенькому асфальті і добре прокачаних колесах навіть на напів-сліках часто з'являється відчуття, ніби їдеш по не глибокому, але все ж піску і прямо відчуваєш як твій вектор напряму-руху і сили-вкручування ніби щось "в'яже"...
► Втулки, до речі: QUANDO-вські втулки на моєму Ардісі - це щось дійсно дивне. Вже на першій 1,5 тисячі км. я їх як розкатав, так досі накат у велосипеда просто потрясний! І нічого не люфтить і досі без зайвих звуків. Може знову це тому, що велосипед передбачався для значно крупніших і важчих в т.ч. людей і я просто ще не виїхав запас міцності навіть на 9000-ах, але я просто в захваті від такого на бюджетному велосипеді.
unique-neon: ↑
27.07.2026 14:47
Блокування вилки на рівних дорогах взагалі нічого вимірюваного не дає, вилка майже не рухається і так за цих умов...
... А також ваші сідла з амортизацією думаю їстимуть педалювання не менше за аморт.
► Чим більше не жорстких з'єднань між дорогою і велосипедистом, навіть якщо вони заблоковані - геть "не то пальто", ніж коли як їх немає взагалі. Я не говорю за повну "аскезу" в даному відношенні, як в тих же шосейників, коли переїхавши хруща, можна раптом отримати грижу хребта, але на даний момент мій досвід, мій стиль і моє бажання кататися - виключають будь-які амортизатори в основній конструкції рами та коліс велосипеда. "Амортизовані" сідла дійсно з'їдатимуть частину зусиль, якщо вкручувати з упором на них, сидячи всією вагою - що періодично буває на дальняках для перепочинку. Але варто лише трохи "встати" на педалі і подати тіло на руль, ребалансуючи вагу тіла і зусилля і амортизуюче сідло вже не має вирішального впливу. Вилкові амортизатори і підвіси - вони завжди в структурі руху, під велосипедистом, їх неможливо достатньо сильно нівелювати, хіба дуже якісними екземплярами. А крім того це завжди вага... Навіть не просто вага в сумі, а саме вага в балансі конструкції. Зав'яжи мені очі і посади на два однакові велосипеди так, щоб я не знав це ригід чи хардтейл із заблокованою вилкою і дай проїхати метрів 10 по асфальту - я з точністю до 101% із 100% можливих точно скажу який з них який просто по внутрішніх відчуттях того, як "біжить" велосипед.
► Ну, тут, звісно, лише моя думка і досвід, а не кінечна істина

, але як на мене ригідна основа вона куди "цупкіша" і більш "стрімка" в катанні, така, що більше дає відклик і швидше та краще реагує на прикладені зусилля.