Бо навчальний процес перевантажений кількістю на противагу якості. Як вище правильно зазначили - просто від'їбіться від дітей. Якщо вони робитимуть все-все в повній мірі, що вимагають по програмі - у них не те що на ігри, на їжу часу не буде. Це не є метод виховання людини, це спосіб з раннього дитинства запхати в якесь умовне рабство. Але природний захисний механізм бере гору, тому діти забивають, а показники освіти знижуються. Як варіант - можна ще додати кількісного навантаження і поспостерігати за змінами в якості освіти
Я з подивом і недовірою спостерігаю, як останніми роками батьки масово роблять уроки з дітьми. Причому не обов'язково з дітками першого класу. Про що це свідчить?
yuriy_dd: ↑
22.09.2025 09:53сучасні діти - деградують, в них нема інтересу ні до чого, якщо їм дати ігри, піцу і колу - це все що їм потрібно від життя
А що потрібно дорослим? Забудьмо про дітей, змотивуйте повнолітнього в реаліях сьогодення.
Чомусь в мене є підозри, що це будуть якісь відлуння совкових гасел "сдєлаєм страну лучше" і "лєчіться, лєчіться, лєчіться".
Якщо говорити в загальному, то людині (що дитині, що дорослій) потрібні чіткі і зрозумілі правила: як діяти, які наслідки від дій\бездіяльності і яка винагорода від старанності\успішності. На зараз, ці правила розмиті для більшості, винагорода не певна, а терміни взагалі неосяжні для дитячого розуму. До того ж, люди спостерігають, що правила діють вибірково на різних людей по-різному. Тому в даному контексті більше від батьків буде залежати, чи сприйме дитина якусь умовну мотивацію у вигляді "вчись, це корисна інформація, вона тобі знадобиться для виживання в цілому". Але батьки такі ж прості люди, вони бачать проблеми, вони теж демотивуються, і по факту видають дитині щось у вигляді "вивчись хоч на щось, а там побачимо".
P.S. Поки сам писав, то зрозумів, що ключове в цьому всьому самодисципліна та вміння виділити важливе. Але в більшості це не притаманне не те що дітям, а і дорослим. Тому не дивно, що дорослі з відсутністю самодисципліни не можуть змотивувати дитину на досягнення певних цілей, які дитина обрала. Чи то спорт, чи то математика, чи то вступ до вузу. Тобто проблема завжди у відсутності конкретної ДОСЯЖНОЇ цілі, бо без конкретики самодисципліна не працює. "Вчись і буде тобі щастя" - це не спрацює.
бо оці ваші нові ігрові комп'ютери коштують стільки, що або збирати щось подешевше на пару років, або нормально так - на декілька років, але тоді всі комплектуючі вже потрібно "тонким шаром розмазувати" по пів-річному бюджету, навіть якщо й зазделегіть відкладав потроху за пару років до цього.
