Та я ті фільми й до 2014 дивився не часто, бо що часто дивитися, подивився раз-другий і доста. А музику слухав прям регулярно.
Але я більше до того що зараз модно хейтити весь радянський культурний продукт.А я все ж виступав і виступаю за те щоб кожен продукт розглядали окремо, без 100% вироку наперед лише за ту епоху коли він був знятий чи написаний. Ну і все ж до багатьох продуктів доклали руку українці , тому не бачу резону відкидати продукт лише за те що він був створений у совку, право на увагу мають одинаково і острів скарбів, і тіні забутих предків, і пригоди мюнхгаузена і Операція "Ы". Проте дивитись фільми про якихось піонерів чи комуністичні подвиги я б не хотів.
Та й якщо з совковою дійсністю якось ще відчувається якийсь звязок бо багато з нас тоді жили, то щось з сучасною росією не тягне себе асоційовувати абсолютно. Це як гопник з вуличної банди, який раптово "прозрів". МОже він і прозрів та хоче змін, його право, але спостерігати за ним мені абсолютно не хочеться і психологічно дискомфортно. Максимум буду спостерігати за членами банди до котрої належав я і мої рідні(правда проти власної волі).
Тому ще буденність совка так сяк можу сприймати, а от російську буденність щось не тягне дивитися абсолютно.
Відправлено через 22 хвилини 40 секунд:
Їжаки плакали кололись але продовжували їсти кактус. Якось так. Почав щоб зацінити рейтрейсинг. Ну щоб дістатися до відкритих просторів потрібно пройти мацкву, ок. Далі потрохи зацікавив сюжет, ну і не хотілось вже кидати історію на середині. І воно якось так хвилями було, ніби норм, а ніби вічно той Мельник поряд, об котрого хотілось розбити приклад. Ніби ось тобі пустелі казахстану, а на тобі "піонерів" після того. Тобто ніби й норм гра, але регулярно є щось що є ложкою дьогтю, причому тригерною. По суті сюжет написаний росіянином для росіян. Хай "хорошим" але все росіянином, він пише про те що ментально близьке його співвідчизникам, ну як для мого покоління пізній ссср. А мені щось оті всі байкали, волги, піонери щось абсолютно не знаходили відклику а багато в чому й були тою "ложкою дьогтю". Бо все що асоціюється з росією зараз асоціюється і з агресією і загрозою. У мене нема стокгольмського синдрому щоб мені приносили задоволення російські реалії, всі ці слова назви і терміни тригерять не приємні теплі асоціації , а тривожність і дискомфорт.
Відправлено через 10 хвилин 13 секунд:
Я розумію про що ви, про сатиру на гірші сторони, автор висміював їх. Так, згоден, там сатира і ніби це мало б "продавати" нам продукт.
Але ви точно уважно грали в гру?
Культисти - вони стали культистами не на пустому місці. там завелись спрайти, вони атакували любий метал. Тому єдиний вихід був позбутися всього металічного. Простими словами той проповідник(тоді він ще ним не був) не зміг достукатися до мешканців того поселення, тому все обернув у релігійну обгортку, і народ повірив і почав діяти як треба. Знову ж таки всі ці випробовування "відігнати демона молитвою" відбувались в клітках Фарадея по суті, тому якщо людина чітко виконувала настанови то залишалась неушкодженою, а якщо не вірила проповіднику і робила не так як він казав то гинула від електрики. Тобто тут два наративи
"не ми такі, так обставини склались" та
"слухай керівництво, йому краще знати, навіть якщо тобі його настанови здаються нелогічними"
Москалі работорговці - там теж вимагається якомога менше втручатися в ситуацію, бо буде ще гірше. Знищиш цього работорговця то прийдуть інші його поплічники. Кращий варіант це спробувати домовитися з ним або залишити правити його двійника, але не міняти систему.
Загалом вся гра пропагує одну ідею - не втручайся, не старайся нічого змінювати, просто пливи за течією. Бо найкращий фінал тоді коли Артем АБСОЛЮТНО не втручається у навколишні події , по тихому виконує власні завдання і по тихому ліняє далі. Будь які спроби змінити щось ведуть до гірших наслідків. Тобто наратив
"не втручайся, не твоя справа, роби свою справу і не висовуйся"
То скажіть мені, Ви точно уважно вчитувались в сюжет гри?
