OldGoodGames: ↑
23.11.2025 01:31
Корвет та 95-98 це різні епохи, здесь з 97 року вже почали з'являтися перші комп'ютері клуби невеличкі і там вже були 95-98 з Пеньками, невже не було доступу до таких пк(хочаби подивитися) що вимушені були спілкуватись з Корветом тільки? У 95 школах навіть були вже Поиски(1біт проти 8біт у Корвета)
► В моєму житті, на жаль, ці самі епохи йшли не послідовно, а - як прийдеться, часом перепригуючи одна одну,
- спойлер
- а по більшому рахунку - випадково по мірі жорсткої необхідності "впригували" в повсякдення
.
► Перший комп вживу я побачив на екскурсії на Хм. АЕС, здається тоді в Нетішині під кінець 90-х якісь перші комп'ютерні клуби і почали з'являтися, але туди кататися заради подивитися - мені, школяру, було "трохи" задорого 
.
► В моєму місті перший такий клуб на недобитих, зібраних звідкись ПК відкрився після того, як в 98-му почали жорстко розганяти тодішні ТЦК (військомати) і один з офіцерів вирішив вигідно розмістити "зароблений капітал". Саме там нам пару раз викупали місця для уроків знайомства з ІТ, де ми колупали Дос. Але на Корветах я щільно сидів уже в випускних класах в 2000/2001 роках. Ну, тобто - як "сидів" 
: Корвет був один на всю школу... робочий, другий був поламаний, то ж в основному на ньому під час уроку сидів і тремтів сам вчитель. Доступ до "комп'ютерного тіла" був тільки у декількох "везунчиків" типу мене, що хоч трохи пробували робити вигляд, що щось там шарять, ну і крім того я був відмінником і лазив тоді по місцевих олімпіадах з фізики, а вчителем інформатики якраз поставили вчителя фізики, то він мене вже знав як облупленого. Але слово "везунчик" я не просто так взяв у лапки, бо тут ще як подивитися - пощастило мені чи "пощастило" сидіти і то все клапати, адже атмосфера була як у іграх Fallout. 
Уявіть собі вигорівший монітор Корвета, на якому ледь-ледь проступають оранжево-жовті написи і щоб краще бачити - в кабінеті фізики, де ми й "гризли перший граніт ІТ-наук", наглухо зашторювали чорні (спеціально під лабораторні роботи з електрикою та оптикою) штори - атмосфера бункера ще та. Сидить 25+ абсолютно невїжджаючих в те що відбувається морд поверх голови маленького майже як карлик вчителя в здоровенних окулярах і всі разом, ледь дихаючи, щоб і останній Корвет не здох, не моргаючи пяляться в оцей такий-собі своєрідний Піп-Бой . Я коли в Fallout- починав грати - прямо як в школу в деяких моментах повертався.
Kassatka: ↑
23.11.2025 03:14
...От у школі в 11 класі в 2002-2003 на уроках інформатики вже відносно нові компи з Windows 95/98 стояли...
► Я в ці роки вже був на 1-2 курсах, де якраз і проходили загальні предмети і курс інформатики, разом з профільними - фінансами, бух.обліком і аудитом - тривав найбільше, півтора курса. То ж повноцінне знайомство з усіма цими 95/98/2000/ME/NT у мене якраз відбулося там -
перше медіа (те, що собою являє і як працює відеоплеєр), а заодно і перший пекельний шок-контент, хорор і навіть боді-хорор, крінж,
психологічна травма і мало що не попадалово - все це одночасно - сталося якраз там при першому ж відвідуванні комп'ютерної аудиторії на першій же лабораторній.
Kassatka: ↑
23.11.2025 03:14
...А по комп'ютерним клубам і будучи студентом не ходив, бо друзів для такого не було та й це гроші треба платити...
► Теж не дуже тягнувся до клубів по причині грошей,
- спойлер
- а так як в 90-х я малював ще з початкових класів простенькі настолки, якими розважалися в школі, то бавились більше такими іграми, бо ПК-клуби були не по кишені... і тетрісом, звісно
.
► В дні студентства - щось подібне. У нас була стипендія, яка виплачувалась лише тим, хто має середній бал по предметах 4,5 по 5-тибальній системі (пізніше підняли до 4,9), то ж мені доводилося багато часу іншим "дурницям" навчанню віддавати. Стипендії вистачало покрити оплату зйому кімнати в квартирі і трохи на повсякдення, а по вечорах зазвичай я пропадав в спорт-комплексі, де ми спільно з тренером знімали зал, то ж на початках навіть окремо працювати потрібно було, щоб були кошти на оплату всякого-різного. Хоча, май я тоді власний комп або хоча б організуй я за плату собі доступ до ПК-місця - я міг би, напевно, непогано заробляти на наборі тих же рефератів/курсових і т.д.. Не додумався на той час...
► У мене з 2001 по 2006 рр. був свій власний "Мортал комбат", поки інші грали його на ПК: крім того, що всі займалися по своїх секціях, раз на місяць більшість тренерів і бажаючих з ними їхніх учнів збиралися разом і, так би мовити, ділилися досвідом . Ніхто нікого не примушував, ніхто ні з кого не знущався, але пробувались між собою дієвість технік в напів-контакті. бокс, класична боротьба, греко-римська, джиу-джитсу, дзю-до спортивне, кік-боксинг, муай-тай, карате (різних напрямків), тай-цзи, айкідо...; частина тренерів - профі, майстри спорту, частина - самоучки "з під заблудшого майстра-китайця", частина - з багаторічним досвідом поїздок в ту ж Японію і на той час - кацапію (того ж Кочергіна сумнозвісного запрошували)... треш-угар-со... (нє , содомії не було!) місцями, коротше кажучи, весь час після пар в другій половині дня був зайняти, було чим цікавим зайнятися. А ПК, якщо у вільному доступі не було, то й не до нього тоді було...
► А я ще застав ті часи, коли в дошкільному і молодшому шкільному віці клацав на радянській друкарській машинці
.
- спойлер
- Це десь 88-92 роки - у мами на роботі відбулась переорганізація і друкарську машинку, на якій робилися ДСК тодішні, списали в утіль - ох я тоді радувався, коли на жовтих листках радянського "недо-А4" виводив якісь свої дитячі "фанфіки". Правда - боляче трохи було, бо вдавити причому різко потрібно було клавішу, а промахнутися там повз - як два пальці об... Власне, коли з усього маху промахувався пальцем по клавіші, то там і шкіру можна було зчесати і навіть ніготь заломити об приводи клавіш .
► А так досі сліпий набір на "клаві" і не опанував (хоча здавалося б такі "простирадла" вже не перше десятиліття "вивішую" в Неті ) - друкую 4 пальцями в напівсліпому наборі у відриві від клавіатурі, тобто - б'ю по клавішах зверху, як на друкарській машинці - напевно то дуже поганий рефлекс виробився з тих пір...
► А... ні-ні-ні
, ці, про які Ви пишете - то само собою
- спойлер
- (я такі теж купував десь не дуже довгий термін в 2008-му, коли вже був повноцінно-"обвішаний" власний комп, а Інтернету ще не було - треба було якось mp3-хи хоч якісь діставати з улюбленою музикою). Я розповідав про пізнійший досвід, коли вже скачував музику з Нету і щоб був резерв, то акуратно записував її на DVD-болванки, підписував, купував компактні коробки до дисків, робив під них шаблони і друкував власні обкладинки.
► Про MP3 та WinAMP в Autorun-ом... Якось так сталося, що під свою тоді непогану по звуку для кімнати 2.1-ПК-аудіо-систему, я, разом з якоюсь збіркою WinAMP-а, так вийшло, що встановив і ввімкнув ENHANCER 0.17 - з тих пір я як наркоман-аудіофіл без нього слухати музику на середніх по якості колонках не можу. Завжди бісили оці дискові WinAMP-и
- перекидував музику на комп і тільки тоді міг нормально, спокійно слухати.
Z440_User: ↑
23.11.2025 11:23
Капець, ото читаю вас і маю сказати, мажори!
Школа, десь 1996-1997рік, перший урок інформатики, нас завели в комп'ютерний клас, сказали "Діти, це комп'ютер, а тепер пішли в майстерні на працю". Більше ми в тому класі не були.
►
Х-ха! А я думав, що то ще в мене жесть була. Ми хоча б сиділи біля того Корвета і дивилися в нього...
- спойлер
- ► Але, чесно сказати, коли щодня 5 уроків (6 - максимум), а в четвер - аж 7 і з них два останні якраз інформатика, а ти - старшокласник і безкоштовні обіди тобі вже не видаються, а їсти хочеться (особливо, коли ти ще й на перервах "на турніки" регулярно виходиш), а те, що взяв з дому спеціально для от такого випадку - вже давно з'їдено раніше... то не дуже то все радісно було, реально - як в Fallout-і, напів-голодний і в "бункері" - хотілося порозкидати всіх цих "зомбєй" навколо і чкурнути за якимось пропіталовом...
► Класика, як я бачу
.
- спойлер
- Мені, що має образне мислення і дуже важко запам'ятовує будь яку вербальну символіку тоді, школяру середніх класів, казали так: "...оці всі робочі столи, графіка, папочки - то все фігня, чуть-шо - і все злітає, а от Дос - то ВЕЩЬ, навіть якщо все заглючить-злетить і настане кінець світу - Досом ти все-одно зможеш все зробити, а оце все візуальне - то іграшки, не більше! Тож давай не вимахуйся,а ... "Рви траву!!!" (С)". Бейсік - в тому ж напрямку; не скажу, що геть не знадобилося, але, коли малюю щось для користувацького інтерфейсу і сам можу залізти, змінити в чомусь код для потрібної візуалізації - то це краще допомагає зрозуміти, що і як краще відмалювати чи підігнати під інші елементи. Але далі банальних HTML, CSS і джави-скріпт на початковому рівні - я пробитись не в змозі. Дос - взагалі, реально якусь "дитячу травму" викликав, через що я хоч і працюю на Лінуксі, але тільки справа доходить до консолі - внутрішнє відчуття таке, ніби перед тобою гладка, рівна стіна метрів зо 3 в висоту, яку тобі треба подолати, а позаду вовки доганяють
.
...
з 2008 у одній і тій самій державній установі, у якій працювали й мої батьки, поки були молодшими. Спочатку влаштувався на посаду інженера-електроника, згодом програміста, переважно це звичайна офісна робота планктоном за компами, моніторили інформацію, що йде по нашій всеукраїнській мережі та розсилали роз'яснення та зауваження. Працював неповний робочий тиждень 3 дні, їзжу в Київ з села електричкою, що доволі довго. Час від часу писав деякі програми на Delphi, які допомагали нашому відділу легше робити рутинну роботу та виконували інші корисні речі. Півтора роки назад хотіли мене припахати на повний 5-денний графік, то я не схотів, бо мені так важко й перевівся на позмінну роботу на нижчу посаду техніком у тому ж підрозділі теж за компами плюс з телефонними дзвінками. Працюю тепер одна доба робоча зміна, три дні відпочиваю, та власне на роботі теж не напружуємося й більшу частину ночі спимо на розкладачках. Стало ще більше вільного часу, а зарплата навіть вища, бо раніше було 60% ставки, а зараз повна ставка + невеличка доплата за роботу в нічний час.
