Qualcomm пропонує міні-ПК для розробників на платформі Snapdragon X Elite

[sav_]

AssayMAS
ми ж про випадок, коли для задачі важлива продуктивність процесора. якщо для гри достатньо 20% i7-8700 чи 10% i7-13700 і все упирається в відеокарту, звісно при інших рівних обидві збірки видадуть схожий ФПС

Cinebench же дозволяє оцінити продуктивність при 100% утилізації процесора. якщо не передбачили охолодження і збірка тротлить чи процесор не підтримує оптимізвції (інструкції), які дозволяють виконати тест швидше, це не проблема Cinebench

припущу, Cinebench і умовно Cinema 4D мають однаковий рушій і виконують роботу однаково. різниця що Cinema 4D має інтерфейс користувача для створювати проекти, а Cinebench лише кнопку Start, яка починає рендеринг проекта, підготовленого в Cinema 4D. але для вас Cinema 4D тру професійне ПЗ, а Cinebench суб'єктивний тест

[Scoffer]

чим Cinebench 2024 не приклад реальної задачі?

Це приклад завдання, котрому неважливо які ядра, головне яка до них прикручена числодробильня. Двухгігагерцний зіон з двома авх512 натягує на ядро всіх і вся, а спробуй на ньому ігрульку запустити, чи навіть фотошопа.

[sav_]

Scoffer
щодо натягує на ядро, тести показують інше
чи про який зіон мова, можете назвати модель(і)?

[Scoffer]

sav_
Я не знайшов сходу результатів сінглкорового сайнбенча для платинумів, але є мультикор для Platinum 8470 (попереднє покоління, між іншим)
https://www.tomshardware.com/news/sapph ... pper-3990x
Cinebench R23 79150
Це на 52 ядра, і очевидно на 2ГГц базової, бо він не буститиметься в мультикорі, тобто 1522 на ядро або 761 на ядро на гігагерць.

Для чистоти порівняння те ж саме з сабжевим снапом:
Cinebench R23 14714
14714 / 12 ядер = 1226
14714 / 12 ядер / 3.8ГГц = 322

Вже не так круто виглядає?)

Але тим не менш з цього зіона доволі поганенький десктоп чи навіть ноут вийде, тупитиме відчутно, в ігрульках просто жахливі фпси будуть. Саме тому всі числодробильні тести, це не тільки сайнбенча стосується, мають дуже мало сенсу для порівняння в домашніх завданнях.

Відправлено через 8 хвилин 20 секунд:
А ще треба з'ясувати як саме на снапі папуг нарахували. Бо якщо це сопроцесор арма, це одне, а якщо це дсп гексагон, то зовсім інше. З гексагоном не те що трансляцією з х86 не обійдешся, а і перекомпіляції буде замало щоб заюзати всю обчислювальну потужність. Софт доведеться дописувати.

[Sanc]

sav_
Я не знайшов сходу результатів сінглкорового сайнбенча для платинумів, але є мультикор для Platinum 8470 (попереднє покоління, між іншим)
https://www.tomshardware.com/news/sapph ... pper-3990x
Cinebench R23 79150
Це на 52 ядра, і очевидно на 2ГГц базової, бо він не буститиметься в мультикорі, тобто 1522 на ядро або 761 на ядро на гігагерць.

Для чистоти порівняння те ж саме з сабжевим снапом:
Cinebench R23 14714
14714 / 12 ядер = 1226
14714 / 12 ядер / 3.8ГГц = 322

Вже не так круто виглядає?)

Але тим не менш з цього зіона доволі поганенький десктоп чи навіть ноут вийде, тупитиме відчутно, в ігрульках просто жахливі фпси будуть. Саме тому всі числодробильні тести, це не тільки сайнбенча стосується, мають дуже мало сенсу для порівняння в домашніх завданнях.

Відправлено через 8 хвилин 20 секунд:
А ще треба з'ясувати як саме на снапі папуг нарахували. Бо якщо це сопроцесор арма, це одне, а якщо це дсп гексагон, то зовсім інше. З гексагоном не те що трансляцією з х86 не обійдешся, а і перекомпіляції буде замало щоб заюзати всю обчислювальну потужність. Софт доведеться дописувати.

DSP Hexagon 600 задіюється при наявності ,а значить папуги просто кручені

[Scoffer]

Sanc
Тоді цей тест взагалі до сраки. Поки на гексагон перепишуть десктопні софти пройде 10 років. Або 20. До того ж це унікальний дсп саме для квалкома, в умовному медіатекі, фуджиках і еплах або такого немає, або він свій, неменш унікальний.

[sav_]

Scoffer
рахувати попугаї на гігагерц немає смисла. взяти ядра одного покоління, у одного вище частота менше кешу, у іншого навпаки. звісно, де більше кешу там вище продуктивність на гігагерц

дивно чути раз числодробилка значить не тру тест. Cinema 4D не тру професійне ПЗ?

і так, попугаї X Elite в прівнянні з M3 Pro виглядають перспективно. якщо M1 Pro і M2 Pro овнять 5950X в професійних задачах, то і від X Elite можна очікувати не менше

Відправлено через 1 хвилину 1 секунду:

DSP Hexagon 600 задіюється при наявності ,а значить папуги просто кручені

AVX-512 задіюється при наявності, а значить папуги зіон просто кручені

[Scoffer]

sav_
Числодробильня не тру тест для десктопних завдань, котрі загалом дуже і дуже далекі від числодробильні.
Числодробильня тру тест лише для тих кого цікавить саме вона і ніщо інше.
Я чогось впевнений що рендерщиків тут не кожен перший, і навіть не кожен десятий.

[Sanc]

Sanc
Тоді цей тест взагалі до сраки. Поки на гексагон перепишуть десктопні софти пройде 10 років. Або 20. До того ж це унікальний дсп саме для квалкома, в умовному медіатекі, фуджиках і еплах або такого немає, або він свій, неменш унікальний.

Чого досраки?)) Цифри в Сінебенчі має аналогінчі Еплу і мобільним Інтелам з лімітом в 15Вт, маркетингова ціль достягнута
Це як ті швидкості в ССД коли CDMark Samsung 990Pro в 2 швидше за Intel 670P, а на ділі в іграх 670Р швидше на 8% за 990Pro

В Х86 середовищі ніхто софт під ті блоки ASIC H_DSP писати не буде

Та і числодробильні це явно не десктоп і не ноути, а всякі серваки і робочі станції, а це зовсім інший ринок.
Отой шлак AVX256 i AVX512 (навідміну від AVX64, SSE і деколи AVX128) до прикладу в Десктопі, Іграх, Ноутах - 5 нога у собаки, яка не використовується і лише жере електрику і займає транзисторний бюджет.

[Scoffer]

sav_
Краще якийсь браузерний жабоскрипт покажи в порівнянні з інтелами, оце буде куди як більш актуальний тест для 99.(9)% користувачів ноута.

[sav_]

Scoffer
не будемо ламати списи. скоро реліз Snapdragon X, викладуть тести і порівняння на всі смаки

історія з Snapdragon X чимось нагадує обговорення Vulkan в 2016-2017рр. тоді купа людей тут фиркала "не взлетить" і "будєм посмотрєть". але тільки глянувши перелік учасників Kronos Group було очевидно що злетить
тобто промисловість прийняла рішення що тепер буде так то. і напрацювання Mantle (що під капотом Vulkan) також завезли в DX12 і Metal

зараз, дивлячись як бренди навипередки анонсують ноутбуки і ПК на Snapdragon X, виглядає промисловість теж прийняла рішення. мова про суми з 11 нулями, таким не ризикують заради сумнівного продукту

[Sanc]

Scoffer
не будемо ламати списи. скоро реліз Snapdragon X, викладуть тести і порівняння на всі смаки

історія з Snapdragon X чимось нагадує обговорення Vulkan в 2016-2017рр. тоді купа людей тут фиркала "не взлетить" і "будєм посмотрєть". але тільки глянувши перелік учасників Kronos Group було очевидно що злетить
тобто промисловість прийняла рішення що тепер буде так то. і напрацювання Mantle (що під капотом Vulkan) також завезли в DX12 і Metal

зараз, дивлячись як бренди навипередки анонсують ноутбуки і ПК на Snapdragon X, виглядає промисловість теж прийняла рішення. мова про суми з 11 нулями, таким не ризикують заради сумнівного продукту

Це уже 3 раз коли вкладують і дують ARM на ринок Х86, воно не взлетить банально тому що Х86 всередині давно RISC і уже переробляються в RISC-V аналог.
А у RISC-V перспектив на голову більше ніж у старого як світ ARM 1985року з всякими ASICами специфічними на борту.

Всі оці потуги Снепдрегона з Майкрософтом під АRM- через ІІ Кортану 2.0, щоб вона працювала 100% часу і моніторила всю активність і камери+мікрофон навколи зливаючи дані на сервери МС.
А народу той анальний зонд Усрайлот Кортани не потрібен і вперти його третій раз не вигорить.
І коштувати той зонд буде 1800баксів за ноутбук аналогом заліза за 900 баксів на Райзені і 1100 на Інтелі.

Для мультимедіа дорогий і чахлий ARM непотрібен, а для Ігр і Профсофту ARM не вивезе.
ARM в сфері Х86 це як Комбайн з Мотоблоку, краще б не позорилися

[sav_]

Sanc
Apple M взлетів, а Snapdragon X не зможе. все так

[Scoffer]

sav_
Епл - процесорна повія
MOS Technology -> Motorola -> IBM -> Intel -> ARM -> голосування_за_наступника

Відправлено через 6 хвилин 39 секунд:
Я теж думаю що снап не злетить тому що МС нічого для того не зробила. Вони цей арм тулять добрих десять років. За десять років вже б можна було скопіювати систему дистрибуції софту "аля відроїд" або "аля ibm i" що по суті одне і те ж саме, де програмулини докомпілюються на цільовому пристрої в необхідну архітектуру. Дотнета замало, треба не тільки jit, а і нормальна компіляція в натив.
Розробник софтини може і хотів би випустити універсальну версію, але у нього така опція відсутня.

[Scoffer]

3) Інтел і АМД уже далі декодера є RISC а не Х86-CISC (мікроархітектура фактична)

Ні не є. Ти оці маркетингові бредні інтелі початку 90х копіюєш з теми в тему, зав'язуй)
RISC зовсім не про це. Трішки передісторії: наприкінці 70х кількості транзисторів на чіпі стало вистачати щоб організувати простенький статичний конвеєр і зненацька виявилось, що навіть цей максимально простий конвеєр дає дофіга продуктивності на рівному місці, прямо в рази. Але статичному конвеєру сильно заважають блокування, котрі генеруються інструкціями що виконуються за різну кількості тактів, а це на той час було повальною нормою. Стало очевидно, що для того щоб заюзати конвеєр на максимум треба переробити ISA так щоб всі, або принаймні майже всі команди виконувались за один такт, а також внести ще цілий ряд важливих особливостей накшталт делей слотів, умовного виконання і load-store архітектури. Так і виникло практично одночасно одразу декілька проектів таких систем команд, котрі потім стали міпсом, спарком, армом і іншими.
Наголошую на слові статичний. Тобто звичайний скалярний процесор.
Динамічний, він же нелінійний конвеєр, тобто суперскалярний процесор, таких проблем з тактуваннями команд не має, на load-store за великим рахунком йому пофігу, а всякі делей слоти йому взагалі заважають. Більш того, самими продуктивними суперскалярними процами в абсолюті є х86 і ibm z, обидва чисті cisc. Динамічний конвеєр в 70х-80х звісно ж був відомий, широко використовувався в суперкомп'ютерах, але до одночіпових систем треба було ще в сто раз докинути транзисторів на чіп щоб його заюзати, тому на той час не зрослось.
Це в принципі і є єдиною причиною чому ріски взагалі виникли.
Сучасні ріски накшталт aarch64 i risc-v не мають нічого спільного з початковими рісковими ідеями, не використовують в продуктивних варіаціях статичний конвеєр і повипилювали з архітектури ті ж делей слоти, умовне виконання і всі інші засоби розкручування цього статичного конвеєра і напхали купу багатотактних команд, і є по суті продовженням саме цісків, а не ранніх рісків.
Продовженням же ідеї зі статичним конвеєром є варіації vliw, той же ітаніум наприклад, котрий чисто формально теж суперскаляр, але як-то кажуть, є нюанс.

Відправлено через 5 хвилин 30 секунд:
Щоб далеко не ходити візьмемо аплє
https://github.com/ocxtal/insn_bench_aa ... restorm.md
Як видно з замірів, щось не дуже сходиться з однотактними командами як мало б бути в рісках заради чого вони і вигадувались.
Можна звернути увагу на команду FJCVTZS, котра виконується за 10 тактів, але сміх не стільки в тактах, скільки в назві, Floating-point Javascript Convert to Signed fixed-point, rounding toward Zero. Такий Reduced Instruction Set що капець просто. Та навіть в х86 такої немає

Відправлено через 18 хвилин 29 секунд:
А, і саме головне до чого я все це вів, ні в яких х86 всередині за декодером немає статичних конвеєрів з однотактними мікрокомандами. Мікрокоманди точно так само виконуються за декілька тактів, просто в паралель, на чому і виїжджають.

[Sanc]

3) Інтел і АМД уже далі декодера є RISC а не Х86-CISC (мікроархітектура фактична)

Ні не є. Ти оці маркетингові бредні інтелі початку 90х копіюєш з теми в тему, зав'язуй)
RISC зовсім не про це. Трішки передісторії: наприкінці 70х кількості транзисторів на чіпі стало вистачати щоб організувати простенький статичний конвеєр і зненацька виявилось, що навіть цей максимально простий конвеєр дає дофіга продуктивності на рівному місці, прямо в рази. Але статичному конвеєру сильно заважають блокування, котрі генеруються інструкціями що виконуються за різну кількості тактів, а це на той час було повальною нормою. Стало очевидно, що для того щоб заюзати конвеєр на максимум треба переробити ISA так щоб всі, або принаймні майже всі команди виконувались за один такт, а також внести ще цілий ряд важливих особливостей накшталт делей слотів, умовного виконання і load-store архітектури. Так і виникло практично одночасно одразу декілька проектів таких систем команд, котрі потім стали міпсом, спарком, армом і іншими.
Наголошую на слові статичний. Тобто звичайний скалярний процесор.
Динамічний, він же нелінійний конвеєр, тобто суперскалярний процесор, таких проблем з тактуваннями команд не має, на load-store за великим рахунком йому пофігу, а всякі делей слоти йому взагалі заважають. Більш того, самими продуктивними суперскалярними процами в абсолюті є х86 і ibm z, обидва чисті cisc. Динамічний конвеєр в 70х-80х звісно ж був відомий, широко використовувався в суперкомп'ютерах, але до одночіпових систем треба було ще в сто раз докинути транзисторів на чіп щоб його заюзати, тому на той час не зрослось.
Це в принципі і є єдиною причиною чому ріски взагалі виникли.
Сучасні ріски накшталт aarch64 i risc-v не мають нічого спільного з початковими рісковими ідеями, не використовують в продуктивних варіаціях статичний конвеєр і повипилювали з архітектури ті ж делей слоти, умовне виконання і всі інші засоби розкручування цього статичного конвеєра і напхали купу багатотактних команд, і є по суті продовженням саме цісків, а не ранніх рісків.
Продовженням же ідеї зі статичним конвеєром є варіації vliw, той же ітаніум наприклад, котрий чисто формально теж суперскаляр, але як-то кажуть, є нюанс.

Відправлено через 5 хвилин 30 секунд:
Щоб далеко не ходити візьмемо аплє
https://github.com/ocxtal/insn_bench_aa ... restorm.md
Як видно з замірів, щось не дуже сходиться з однотактними командами як мало б бути в рісках заради чого вони і вигадувались.
Можна звернути увагу на команду FJCVTZS, котра виконується за 10 тактів, але сміх не стільки в тактах, скільки в назві, Floating-point Javascript Convert to Signed fixed-point, rounding toward Zero. Такий Reduced Instruction Set що капець просто. Та навіть в х86 такої немає

Відправлено через 18 хвилин 29 секунд:
А, і саме головне до чого я все це вів, ні в яких х86 всередині за декодером немає статичних конвеєрів з однотактними мікрокомандами. Мікрокоманди точно так само виконуються за декілька тактів, просто в паралель, на чому і виїжджають.

Тоді виходить я попався на маркетинг і підміну понять, бо з вашого опису RISC-V і нинішні Х86 проци -- воно і не CISC i не RISC а свого роду Третє з елементами CISC\RISC

Але тоді ARM ще менш перспективний ніж зараз

[Scoffer]

Sanc
CISC-RISC це просто років на 30 застаріла класифікація. Міф пішов від того що наприкінці 80х-початку 90х почався бум процесоробудування і тих проців ліпила кожна поважаюча себе контора і всі гордо називали ці проци рісками, а в інтелі виришили що вони не самі ліві і запилили слоган "пентіум - кращий ріск ніж ріски"

За сучасними уявленнями архітектури діляться на:
По роботі з пам'ятю: load–store (arm, power, risc-v, sparc) i register–memory (x86, ibm i)
По кількості виконуваних команд одночасно: скалярний (самі дешеві вбудовані arm і risc-v) і суперскалярні (всі інші)
По порядку виконання команд: in-order (все що легковісне і частина того що не дуже, типу старих атомів або PPE з PS3) i out-of-order (кори, еплопроцесори, сабжевий снап)
По довжині командного слова: vliw і традиційні
По спекулятивному виконанню команд: з і без
По спекулятивному завантаженню пам'яті: з і без

При чому можливо поєднання в будь-яких комбінаціях. Наприклад можна замутити скалярний спекулятивний out-of-order процесор. Виглядатиме максимально дивно, з сумнівною ефективністю, але в цілому не заборонено.

[Sanc]

Sanc
CISC-RISC це просто років на 30 застаріла класифікація. Міф пішов від того що наприкінці 80х-початку 90х почався бум процесоробудування і тих проців ліпила кожна поважаюча себе контора і всі гордо називали ці проци рісками, а в інтелі виришили що вони не самі ліві і запилили слоган "пентіум - кращий ріск ніж ріски"

За сучасними уявленнями архітектури діляться на:
По роботі з пам'ятю: load–store (arm, power, risc-v, sparc) i register–memory (x86, ibm i)
По кількості виконуваних команд одночасно: скалярний (самі дешеві вбудовані arm і risc-v) і суперскалярні (всі інші)
По порядку виконання команд: in-order (все що легковісне і частина того що не дуже, типу старих атомів або PPE з PS3) i out-of-order (кори, еплопроцесори, сабжевий снап)
По довжині командного слова: vliw і традиційні
По спекулятивному виконанню команд: з і без
По спекулятивному завантаженню пам'яті: з і без

При чому можливо поєднання в будь-яких комбінаціях. Наприклад можна замутити скалярний спекулятивний out-of-order процесор. Виглядатиме максимально дивно, з сумнівною ефективністю, але в цілому не заборонено.

Вік живи, вік учись і знай що маркетинговий обман по всюду (с)

Тоді який самий перспективний по мікроархітектурі і тд за таких умов?:
1) LPDDR6X прям на текстоліті процесора (як у Епл і Інтел Метеорлейк)
2) Без гіпертрейдингу і як наслідок максимально можливе спекулятивне виконання коду через виконання системи на ізольованих Е-ядрах

Бо виходить, що те, що робить Інтел - дозволяє взагалі працювати з пам'яттю як хочеш і по Р-Е ядрам міксувати:
1) Е-ядра без спекулятивного виконання, а Р-ядра з спекулятивним виконанням і завантаженням пам'яті (на Р ядрах ОС і браузер не виконуються)
2) Out order
3) Суперскалярні, при тому Р-ядро і Е-ядра будуть подвоєні для росту ІРС
4) По роботі з памяттю може бути взагалі або register–memory або щось гібридне з LPDDR на текстоліті проца

А по структурі транзисторів і ядер: було 8ядер з гіпертрейдингом, тепер виріжуть зайві блоки\регістри\доріжки потрібні для гіпертрейдингу і на їх

Чи правильно розумію? Бо в неті на цю тему купа спірної інформації, а ті хто в темі тількі на німецькій\англійській шпрехають і особо інфою не діляться

[Scoffer]

Sanc
Немає універсального рішення. Самі продуктивні в абсолюті суперскалярні ооо спекулятивні проци. Одночасно вони ж і найгірші по продуктивності на ват. Ніхто не здатен їх перевершити ні в першому, ні в другому
Найкращі по числодробильній продуктивності на ват класичні vliw (не EPIC/itanium), тому всі dsp включно з сабжевим снапдрагонівським на них. По операційній, для ОС наприклад - класичні скалярні ріски. Але абсолютні величини продуктивності у них за сучасними мірками зовсім не видатні. Все інше десь посередині в залежності від того який баланс жору і продуктивності треба.

[Sanc]

Sanc
Немає універсального рішення. Самі продуктивні в абсолюті суперскалярні ооо спекулятивні проци. Одночасно вони ж і найгірші по продуктивності на ват. Ніхто не здатен їх перевершити ні в першому, ні в другому
Найкращі по числодробильній продуктивності на ват класичні vliw (не EPIC/itanium), тому всі dsp включно з сабжевим снапдрагонівським на них. По операційній, для ОС наприклад - класичні скалярні ріски. Але абсолютні величини продуктивності у них за сучасними мірками зовсім не видатні. Все інше десь посередині в залежності від того який баланс жору і продуктивності треба.

Думаю під ц Інтел і робить Р і Е-ядра щоб процесор був гібридним і поєднував обидва принципи