S
Менше активна зона -> більше втрачається нейтронів з неї не на підтримку реакції -> більше опромінення конструктивних матеріалів -> більше активованих відходів. І це не контриться. Втрата нейтронів це функція розміру.
Це перший момент. Другий в тому що відходи мають інший склад і станом на зараз немає такого завода, котрий їх здатен прийняти. І захоронювати без переробки їх небезпечно через високоактивні матеріали, той же натрій наприклад. Тобто доведеться складувати все на поверхні і чекати другого пришестя. Або третього Чорнобиля.
А ще в статті забули уточнити що цивілізованому світу доступний аж один завод з переробки відходів у Франції, і черга на нього на десятиліття вперед, а нецивілізованому ще один в оркостані, а всі інші закрили через вплив на довкілля, то про яку переробку відходів взагалі може йтись мова? А малі реактори з підлодок зараз тупо топлять в морях.
В поточному технологічному, політичному, безпековому (в тому числі від зовнішнього втручання) і ціновому стані ядерна енергетика, а особливо мала ядерна енергетика це постріл собі в голову з дробовика впритул. Можливо щось колись зміниться, але зараз от так. Від неї позбавлятись треба, а не розбудовуватись.
Відправлено через 9 хвилин 25 секунд:
Будувати треба міні-ТЕЦ, в ідеалі газові, накрайняк вугільні з фільтрами, по штучкі на мікрорайон на десяток-інший тисяч населення, або на підприємство середнього пошибу, котрі окрім електрики, ще будуть забезпечувати свій мікрорайон теплом, гарячою водою, парою для місцевих підприємств, а не скидувати 70% енергії палива в нікуди.