viewtopic.php?f=3&t=185732&start=580
В темі за посиланням обговорювалося використання SSD Nvme на платах Intel 6*/7*/8*/9* серій в яких уже є деякі зачатки EFI/UEFI. Я ж вирішила піти ще далі - поставила собі за мету подружити SSD Nvme з платою на 775 сокеті, де немає UEFI, а є лише Legacy BIOS, який не розуміє, що SSD Nvme є накопичувачем і бачить його лише як якийсь невідомий пристрій РСІ-express. Усі програмні милиці/костилі (Clover, DUET-REFIND та ін.), рекомендовані в темі за посиланням вище, на такій конфігурації працювати не будуть (перевірено емпіричним шляхом на декількох різних платах з 775).
На Лінуксі проблема вирішується досить просто:
![Зображення](https://i.imgur.com/9zVeP1L.png)
Тобто під час інсталяції папка /boot з ядром у ній монтується на HDD або на SATA SSD, які legacy bios прекрасно розпізнає як boot disk, а усе інше (тобно саме важке, корінь, ікси, оточення та ін) - на SSD Nvme. Розмір самого ядра що в Віндовс що в Лінукс невеликий, не більше 30 Мб, тобто це не дає якоїсь суттєвої затримки при завантаженні (ну може пару секунд). Далі, після того, як ядро завантажилося в ОЗУ і підхопило усі драйвери (у тому числі SSD Nvme), більше система туди взагалі звертатися не буде і буде працювати лише з SSD Nvme, зате швидкість завантаження і роботи системи у порівнянні з SАТА, зростає в рази навіть при умові не досить швидкого РСІ-е 1.1 на цих платах.
Але це Лінукс. Хотілося б навчити таким же чином запускати десяту Вінду.
Завантажується Вінда на Legacy BIOS наступним чином:
1. Ініціалізація BIOS, визначення підключеного "заліза".
2. Звернення до першого накопичувача, вказаного у списку завантаження. Якщо завантаження неможливе, перебір всіх накопичувачів зі списку, при невдачі - повідомлення про неможливість завантаження.
3. Якщо системний носій з міткою ACTIVE знайдено - з нього зчитується MBR-завантажувач.
4. МBR-завантажувач запускає Bootmgr (тобто меню завантаження Windows).
5. Bootmgr зчитує файл BCD у папці Boot, у якому описано які системи встановлені на накопичувачі і на яких розділах вони знаходяться
6. Після читання меню завантаження та вибору завантаження ОС здійснюється запуск основного завантажувача вінди. Для Windows 10 64bit - це файл Windows\System32\Boot\winload.exe. Він завантажує ядро, драйвера (у тому числі SSD Nvme), а потім... а потім я не знаю що і куди він передає для подальшого завантаження десятки.
Питання - хотілося б якось заставити winload.exe продовжити завантаження уже не з того розділу де він лежить, а скажімо, з клона розділу з віндою, записаного на SSD Nvme, який до цого часу система уже має побачити.
Якщо хтось розуміє про що тут говориться та має якісь ідеї - буду дуже вдячна якщо поділитесь. Підказка - можливо Windows РЕ якось задіяти як прокладку/завантажувач? В голові крутиться думка що це правильний шлях, але ніяк не може оформитися на предмет технічної реалізації.
Відповіді на часті питання:
1. Для чого це тобі?
Є в наявності декілька старих системників, є декілька SSD Nvme з адаптерами, хотілося б їх пристроїти до діла. Компів багато не буває. Лінукс це добре, але хотілося б мати в дуалбуті ще й вінду, іноді вона потрібна.
2. Чому раз така крута то не купиш нове залізо?
Із вредності. У мене є нове залізо, але хочу зробити саме так як я хочу зі старим. Навіть якщо по прайсу це вийде дорожче покупки нового заліза. В першу чергу назло розробникам ПО, які тільки й мріють з кожною новою версією ПО пересаджувати користувачів на нове залізо, щоб ми йшли в магазин і тратили там свої кровні, не дивлячсь на те що попереднє залізо ще справне і добре працює. Мабуть виробники заліза діляться з ними своїми надприбутками.
3. Навіщо все так ускладнювати? Чому б не юзати Windows 10 з SATA HDD або SATA SSD?
Максимальний SATA інтерфейс для таких плат - досить повільний SATA-II. Крім того, в оновленні Windows 10 на 21Н2, розробники дещо змінили драйвер NTFS (ніби-то заради підвищення безпеки локального користувача, а насправді усі ми знаємо для чого), після чого швидкість його роботи з накопичувачами під SATA-II стала неприпустимо повільною і працювати в такому режимі стало дуже некомфортно. На даний час пропускна швидкість SATA є самим вузьким місцем швидкодії комп"ютера, і якщо вирішити дану проблему - можна подарувати старому системнику ще кілька років повноцінного життя. Не для нових іграшок, звісно, але для офісної роботи, інтернету, програмування, чому б і ні?