YAYA
Почати можна з того, що графен взагалі не напівпровідник, а напівметал. Його намагаються зробити напівпровідником, наприклад, нарізаючи на тонкі полоски (в атомарному масштабі), але в будь-якому випадку з нього неможливо зробити класичний транзистор, котрим можна перекрити струм. Графеновим можна лише цей струм зарегулювати в якомусь масштабі, але текти він все одно буде. Це все одно що намагатись зробити напівпровідник зі шматка міді або алюмінію.
Ну а далі нетехнологічність, нестійкість до фізичного впливу (невеличкий удар по ноуту і хана процу), вийняткова токсичність (не виводиться з легень, раз дихнув фізично розбитий кристал, то вже назавжди, такий собі асбест на стероїдах).
Я не розумію що всі носяться з тим графеном, якщо є досить велика номенклатура напівпровідників зі значно вищою рухливістю електронів ніж в кремнії. Той же арсенід галія випускається промисловими масштабами, готові пластини можна буквально на аліекспресі купити, лише бери і роби на самих стандартних лініях. Крей свого часу деякі зі своїх суперкомпів збирав на арсенід-галієвих процесорах. Окремі заводи для випуску десятка суперкомпів явно не будувались.
А є напівпровідники з в рази вищою рухливістю ніж графен, наприклад антимонід індію. Там проблема в низкій робочій температурі, але елементи пельтьє таки рулять, а 50-60 кратний профіт в порівнянні з кремнієм, на мою думку, того вартий.
Отправлено спустя 10 минут 54 секунды:
manbearboar:
Это всё плохо для систем с двоичной логикой.
Для систем с нечёткой логикой вероятность события тунельного эффекта/помехи также незыблима, как сейчас логический уровень 0 и 1.
И за этим будущее, за вероятностями и статистикой.
Ага, а зарплатню і податки ти теж отримуватимеш в розмірі з якоюсь імовірністю.
Типу зазвичай ЗП 3 кілобакси, і податки з них 1, але інколи 100 баксів і десять мільйонів відповідно
