► В більшій мірі - повністю погоджуюсь, бо ще на тестових релізах, коли вперше запустив першу гру, то чомусь виникло оте сильне враження, коли ти, ніби згадав щось сильно вражаюче з дитинства і потім "просто пропав там з головою"... хоча нічого подібного насправді в твоєму житті, тим більше в дитинстві, не траплялося.
І можна лише притягти "за довгі вуха" таку теорію, що то колись щось подібне, можливо, приснилось, а зараз атмосфера гри витягла то з підсвідомості і створився ефект, ніби відкрили геть нові двері до іншого "всесвіту", досвіду...
► ... плюс - музика, плюс - якісь "начитки"-хоббі (в плані науки та наукової фантастики, наприклад, як зароджується життя на планеті або як це могло б бути за межами Землі і т.д.) ...інші дрібні моменти, які часто доводиться додумувати і гра це дозволяє і часто стимулює (причому не остервеніло - ти сам в більшій мірі можеш дозувати куди та як рухатися, хоча є і певна сюжетна та інша базова жорстка структура, в межах якої ти вимушений діяти). Ну, це той випадок, коли в більшій мірі розраби ПОПАЛИ, що називається, в атмосферу, причому таким чином, що гравець часом сам собі починає дофантазовувати те, чого в грі, може, і не було ніколи...
► Коротше - кайф для релаксації мозку
.
kyon: ↑
11.02.2026 23:27
...Эта игра про одиночество когда не хочешь больше никого видеть и слышать и мультик здесь совсем не в тему.
► ...Продовжу думку. Коли в Below Zero вже почали "заселяти" локацію іншими персонажами, активним втручанням Альтери і іншими подвижками, то це, звісно, непогано докинуло по лору всесвіту, але, чесно кажучи, постійно ловив себе на думці, що хотілося б в світі Below Zero стати отією М.Мейдою - забуритись кудись на глибини, щоб навіть сюжетна Альтера з її місіями не заважали тобі грати в гру
.
► Це з одного боку. А з іншого - бувають вдома такі часи потреби спокою і самітництва, коли хтось збоку - поруч (дружина, кохана), або на відстані (якісь хороші друзі, що з тобою часто "на одній хвилі") теж в подібному стані, але дивним чином ви один одному в такому самітництві не заважаєте: можливість порелаксити разом в тій же Сабнавтиці, неспішно обговорюючи "якісь Вселенські теорії Вічності" - саме те, що потрібно. І з цієї позиції я б якраз і не хотів, щоб нова гра по своєму геймплею не перетворилася на щось обов'язкове, типу: "Ану, хлопці, гайда в чотири рила ножами примарливого левіафана на оселедці нарізати!" - і ачівка за це
, або нескінченний грінд, наприклад, щоб побудувати той же Циклоп - збирати та переробляти в прямому сенсі стільки титану, скільки його могло б знадобитися, коли б такий Циклоп будувався в реальності... і отак в подібному сенсі - вся гра, то це буде печально. Звісно, можливість такого має бути, але щоб не гейплейна обов'язкова обязаловка, яку і можна буде робити тільки гуртом, щоб не наскучило в "одне рило" (хоч я люблю релаксаційний грінд і в першій грі цілі підводні міста будував).
.
може не так-то воно на рівному місці зараз так палко на ту Сабнавтику й потягло.