Інді-гра Hollow Knight: Silksong викликала небувалий інтерес та увійшла до трійки найпопулярніших ігор Steam

[Draqoon]

Гра красива як і минула, проходити я це не буду, залишу для тих хто не встиг награтися в ігри на sega

[Kib]

Предлагаю обсудить Інді-гра Hollow Knight: Silksong викликала небувалий інтерес та увійшла до трійки найпопулярніших ігор Steam

Пробував першу частину, ту мач хардкору або я вже старий для таких ігор. Орі буде якось приємніше та м'якіше)

Ту матч хардкор то вже сілксонг, перша частина була відносно чілова, але і там були моменти коли тебе пускало в локу до якої ти не готовий, це не питання складності загалом, радше поганий геймдизайн який замість плавного підняття складності стрибає вверх вниз наче на діаграмі. В другій частині такого лайна стало відчутно більше, + пастки ну і класичні соулзовські садомазо засади типу ти сідаєш на лавку для збереження, а тебе граблі по голові бьють. Подібного не було в першій частині, і відразу видно чим ці гади надихались, напевно фанати соулз жанру від такого кайфують

[proos]

Kib
Можливо, але навіть пробувати не буду. Років 20 назад можливо би спробував, але зараз переважно рпг подібні ігри)
В соулси навіть носа не пхаю

[Tiufin]

Ту матч хардкор то вже сілксонг, перша частина була відносно чілова, але і там були моменти коли тебе пускало в локу до якої ти не готовий, це не питання складності загалом, радше поганий геймдизайн який замість плавного підняття складності стрибає вверх вниз наче на діаграмі.

Та там і без цього проблем вистачало. Наприклад, по 100 разів бігати одними й тими самими рівнями.

Можливо, але навіть пробувати не буду. Років 20 назад можливо би спробував, але зараз переважно рпг подібні ігри)
В соулси навіть носа не пхаю

+1. Соуси - це суцільна мастурбація із таймінгами. Щось для аутистів

[Ostin]

перша частина була відносно чілова

Я "шлях болю" навіть не починав, бо для мене це ту мач відразу.

замість плавного підняття складності стрибає вверх вниз наче на діаграмі. В другій частині такого лайна стало відчутно більше

Я ще навіть не починав нову гру, але думки з інтернетів не надихають. Можливо, я їх невірно інтерпретую.
Мене чим взяла перша частина. Це дуже самобутній світ з купою атмосфери. Загалом неспішна пригода, в яку ти заліз і займаєшся собі аутизмом, забувши про зовнішній світ. Плюс пройти можна спокійно навіть не затятим адептам хардкору, відносно спокійний темп гри з деякими складнощами на босах, але платформинг загалом терпимий, бо "шлях болю" опційний і необов'язковий.
Так от те, що я читаю-дивлюсь про другу частину: складність різко виросла, в тому числі платформингу. Ну і загалом, враження таке, що нова гра використовує першу в якості "тренувального рівня". Особисто на мій погляд, це поганий підхід. Особливо, якщо гра змушує бігати від точки збереження до босів за пів-карти з перешкодами. Вочевидь, гра стала більше соулсом, ніж метроїдванією. Ну, тут вже що кому ближче. Я однозначно за метроїдванії, соулси це взагалі не моє.

Та там і без цього проблем вистачало. Наприклад, по 100 разів бігати одними й тими самими рівнями

А мені бектрекинг першої частини загалом подобався. Неспішно бігаєш знайомими місцями під чудову музику. Бо, загалом, я грав завдяки атмосфері, а не задля сюжету чи челенджу. Хоча й пройшов гру на 100+% (не пам'ятаю точніше, пройдено все, але без шляху болю та бос-файту в останньому DLC). 107, напевно.