купа рядків
графоман я одним словом
Хочу отримати повідомлення від тебе зі словами:
все що було між нами
це - найдорожче у житті.
Це все, що я чекаю від тебе в електронному листі.
Нічого мені не потрібно, лише твої щирі почуття,
лише в такому випадку буде у нас сім'я,
таке довгоочікуване спільне життя ...
Якщо щось не так - то мене ти не тримай,
краще відпусти назавжди, як цей трамвай...
І не грайся зі словами ,
бо пекучі ці словесні рани...
бо лише починаєш вірити, а вже рубають з коренем віру ту.
Ти можеш не слухати, але це реальне бажання,
і на це націленні всі мої старанння.
Знаєш ти інколи виводиш мене з себе і я хочу піти.
наче от тим стрімким потоком води, яку потім в океані не знайти...
Але лише подумаю,що ніколи тебе не побачу,
очі червоніють до плачу,
наче небо чорніє до дощу...
Знаєш, мабуть,закінчився пошук мого щастя
формула дуже проста - це коли разом ти і я ...
Але всеодно інколи сам себе вбиваю, підозрюючи про те,
що хтось інший тебе за руку веде ...
Адже так було багато разів, хоча не варто обертатися назад.
Це були інші люди, які покинули мого життя сад...
А ти зовсім не така,тебе наче подарували небеса ...
Три рази я падав на самі "низи" коли кидали мене вони,
50 невдалих спроб, я вже думав закрити серце на замок,
думав годі з мене цих помилок...
Я змінився і змінив всі мої звички,
я став наче кактус, навколо мене колючки...
Я зараз і колись - це абсолютно дві різні людини і речі
ні фотографій, ні нотаток все згоріло у печі...
Проте цей кактус знайшла ти,яка не давала мені піти,
яка, незважаючи на всі ці малоприємні моменти,
готова була ділити зі мною всі свої сентименти.
Ти не боїшся моїх "колючок",
ти постійно робиш перший крок.
І знаєш,я не дозволю тобі піти,зупиню за будь яку ціну
Я змінюсь, і визнаю у всьому свою вину.
Повір, я навіть у своїх очах вже росту....
Але є одна біда - це мій поганий настрій.
Дякую за те що ти даєш йому постійно бій ...
Тому ти нікуди не йди а зі мною стій.
Давай збудуємо у реальності пару наших мрій,
дім де ти і я і маленьке дитя.
Хм, як це чудово...сім
купа пунктуаційних помилок... література і мова це не моє...
